www.bi-tex.com

3200 и новые штрафы: кто и как будет проверять работодателей

Від самого початку цього року уряд поставив перед собою досить амбітне завдання – взяти під пильний контроль виплату мінімальної зарплати в розмірі 3 200 гривень. Тобто перевіряти бізнес – чи не видає він, бува, зарплати в "конвертах"? Хто ходитиме з перевірками та які штрафи загрожують "недобросовісним" роботодавцям – читайте далі.
Джерело: 24tv.ua
Щедра урядова ініціатива – підвищення мінімальної зарплатні вдвічі до 3200 гривень – і стане причиною перевірок приватних підприємств. Адже, за підрахунками інспекторів із праці, близько 10 мільйонів українців, які отримують зарплати, узагалі не платять податків.
Хто перевірятиме?
Моніторити виплату роботодавцями мінімальної зарплати найманим працівникам буде спеціальна Міжвідомча група на чолі з віце-прем'єром Павлом Розенком, котра, за словами прем'єр міністра України, буде "відновлювати справедливість на місцях". Такі групи мають бути створенні в кожній області, їх завдання – реагувати на скарги від працівників на своїх "шефів".
Додаткові повноваження також отримали органи місцевого самоврядування. Антон Куц, адвокат, керівник практики вирішення конфліктів і спорів JUSCUTUM в коментарі сайту "24" пояснює: в подальшому планується створення відповідних груп на рівні областей. Робочу групу має очолити людина за посадою не нижче рівня заступника глави ОДА. Також туди мають бути включені представники освіти, охорони здоров’я, культури, соціальної сфери, територіальних підрозділів Пенсійного фонду, податкової, Державної служби праці. Це будуть так звані "групи реагування".
Враховуючи, те що структура ще встановлюється, важко сказати, якої активності можна чекати від таких груп, – каже Куц. 
І додає: підприємства, що не підвищили заробітну плату до належного рівня або порушують права працівників, можуть чекати на "нових гостей" і "нові проблеми".
Для контролю ситуації в недержавному секторі представники таких обласних груп повинні співпрацювати з уповноваженими організацій профспілок та роботодавців. Ці організації повинні доводити інформацію про порушення, групи, в свою чергу, мають реагувати на порушення.
Куди звертатися працівникам?
У Кабміні видали вказівку про негайний розгляд скарг працівників з питань порушення їх трудових прав, наголошує адвокат. Планується створити додаткові комунікаційні можливості для цього. Які саме засоби комунікації будуть використовуватись, буде вирішуватись на місцевому рівні – скоріш за все, це будуть "гарячі лінії".
Працівникам, яким не виплачуються належні суми, необхідно звертатись як до роботодавця і профільної профспілки, так і шукати допомогу в ОДА. В іншому їхні права залишаються без змін, підкреслює Куц.
Чи матиме це ефект?
Як відзначила в коментарі сайту "24" Олександра Бетлій, координатор проектів Інституту економічних досліджень та політичної консультації, говорити зараз про робочі перевірки рано, принаймні, допоки нічого не ухвалено конкретно. Наразі лише розробляється проект наказів та регуляторні акти Державною інспекцією праці, Кабінетом Міністрів, Мінсоцполітики, тобто органами, що відповідають за ринок праці.
Наскільки це буде ефективно, залежить від того, що буде прописано. І як це втілюватиметься в життя,
– відзначила Бетлій.
На думку Віктора Тарана, експерта групи публічних фінансів Реанімаційного пакету реформ, очевидно, що у деяких сферах, наприклад, будівельних компаніях, у яких працюють наймані робітники, позитивний ефект перевірки матимуть. Те ж саме стосується і сезонного заробітку, зазначив він в коментір сайту "24". Адже є шанс, що ці люди вимагатимуть захисту своїх прав. Цей сегмент ринку, за словами експерта, становить 15-20%, і вивести з тіні його буде найлегше. Інша справа – великі компанії, у яких працівники працюють довго і системно. Вони, каже Таран, навряд чи будуть скаржитися на свого роботодавця.
Головна ідея уряду полягала в тому, щоб поступово виводити з тіні заробітні плати. Тому навіть той невеликий ефект, який буде, позитивно вплине на загальний баланс бюджету та власне дефіцит Пенсійного фонду, підсумував Таран.
Які штрафи?
Утім, найбільше дискусій на початку цього року викликали нові розміри штрафів у сфері законодавства про працю, зауважує в коментарі сайту "24" юрист PLP Law Group Олег Новинський. Зокрема, суттєвих змін зазнала ст. 265 Кодексу законів про працю України, яка, окрім нових санкцій, передбачає збільшення старих штрафів, які прив'язані до мінімальної зарплати у 3200 гривень.
Отже, якщо роботодавець не допустив до проведення перевірки "інспектора" або перешкоджав її проведенню – штраф дорівнюватиме 3 розмірам мінімалки, тобто 9,6 тисячі гривень.
А якщо роботодавець знову ж таки не допустив або перешкоджав проведенню перевірки, мета якої – знайти неоформленого співробітника чи оформленого на неповний робочий час (у разі фактичного виконання роботи повний робочий час) та виплату заробітної плати в "конверті" – санкції сягатимуть 100 розмірів мінімальної зарплати, а це 320 тисяч гривень.
Якщо роботодавець порушив інші вимоги трудового законодавства, муситиме сплатити штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати – 3,2 тисячі гривень.

Старі штрафи, що залишилися
Окрім нових, ніхто не відміняв і старих санкцій. Так, минулого року за кожного неоформленого співробітника загрожував штраф у розмірі 43,5 тисячі гривень (30 мінімальних зарплат), після зростання мінімалки за це ж правопорушення доведеться заплатити 96 тисяч гривень. Такий же штраф буде у тому випадку, якщо працівник оформлений на половину ставки, а фактично працює повний робочий день.
Якщо роботодавець додатково не оплачує роботу в нічний час та на вихідних – доведеться заплатити штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат – 32 тисячі гривень. Якщо зарплату затримали, підприємець повинен буде заплатити штраф у розмірі 9,6 тисячі гривень.
А за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" – роботодавцеві скажуть платити 32 тисячі гривень за кожного працівника.
Точно 320 000 гривень?
З описаних санкцій в очі кидається штраф у розмірі 320 тисяч грн за недопущення або перешкоджання проведенню перевірки, який у більшості роботодавців викликав великі сумніви щодо його адекватності, зауважує Олег Новинський. Воно й не дивно, так як цей штраф перевищує розмір більшості штрафів, передбачених за вчинення деяких кримінальних злочинів.
Новинський пояснює: методика визначення розміру будь-якого штрафу повинна дотримуватись принципу співмірності шкоди, заподіяної правопорушенням, "тяжкості" завданої шкоди та міри відповідальності. Тобто держава повинна подбати про певний баланс між засобами впливу, які застосовуються до правопорушника, адекватною оцінкою його протиправних дій та метою, яку хоче досягти держава.
Очевидно, що міра покарання (розмір штрафу у розмірі 320 тисяч гривень) значним чином може посилити функцію запобігання правопорушень в сфері окремих питань дотримання законодавства про працю, але однозначно не є адекватною та співмірною тяжкості даних правопорушень,
– коментує Новинський.
Законодавець пояснює значний розмір санкцій тим, що через несплату податків і внесків з "тіньових" заробітних плат фахівець країна втрачає мільярди гривень, які повинні були б потрапити до держбюджету, у пенсійний та інші страхові фонди.
Нелегка боротьба
З іншого боку, на думку юриста PLP Law Group Олега Новинського, боротьба з "сірими" заробітними платами буде для держави нелегкою. Адже за законами ринкової економіки, підприємець готовий платити працівникам не стільки, скільки вони заслуговують, а ту суму, яку працедавець може собі дозволити платити, щоб забезпечити належний прибуток. А тому, зазначає юрист, бюджет на зарплату майже завжди один й той самий, не дивлячись на те, повністю офіційна вона чи ні.

До того ж, підкреслює Новинський, як показує практика, при належній обачливості на підприємстві, контролюючому органу практично неможливо виявити та довести правопорушення в сфері законодавства про працю, якщо сам працівник не буде співпрацювати з даним контролюючим органом та не викладе йому всю правду. Однак про ефективний соціальний захист працюючого населення не може йти мова, якщо частина цього ж населення нерідко сама не хоче, щоб держава їх захищала, елементарно не відстоюючи власні трудові права.
Водночас, зазначає Куц, уряд розуміє, що недоплата заробітної плати не лише впливає на добробут і настрій населення, а й забезпечує додаткове наповнення бюджету. Тому, чекаємо на наступні кроки "боротьби з конвертами".
265 Кодекса законов о труде Украины, которая, кроме новых санкций, предусматривает увеличение старых штрафов, которые привязаны к минимальной зарплате в 3200 гривен.
Следовательно, если работодатель не допустил к проведению проверки "инспектора" или препятствовал ее проведению – штраф будет равен 3 размерам минималки, то есть 9,6 тысячи гривен.
А если работодатель опять же не допустил или препятствовал проведению проверки, цель которой – найти неоформленного сотрудника или оформленного на неполный рабочее время (в случае фактического выполнения работы полное рабочее время) и выплату заработной платы в "конверте" – санкции будут достигать 100 размеров минимальной зарплаты, а это 320 тысяч гривен.
Если работодатель нарушил требования трудового законодательства, должен уплатить штраф в размере одной минимальной зарплаты – 3,2 тысячи гривен.

Старые штрафы, что остались
Кроме новых, никто не отменял и старых санкційТак, в прошлом году за каждого неоформленного сотрудника грозил штраф в размере 43,5 тысячи гривен (30 минимальных зарплат), после роста минималки за это же правонарушение придется заплатить 96 тысяч гривеньТакий же штраф будет в том случае, если работник оформлен на половину ставки, а фактически работает полный рабочий день.
Если работодатель дополнительно не оплачивает работу в ночное время и на выходных – придется заплатить штраф в размере 10 минимальных зарплат – 32 тысячи гривеньЯкщо зарплату задержали, предприниматель должен будет заплатить штраф в размере 9,6 тысячи гривен.
А за несоблюдение установленных законом гарантий и льгот работникам, которые привлекаются к выполнению обязанностей, предусмотренных законами "О воинской обязанности и военной службе", "Об альтернативной (невоенной) службе", "О мобилизационную подготовку и мобилизацию" – работодателю скажут платить 32 тысячи гривен за каждого работника.
Точно 320 000 гривен?
Из описанных санкций в глаза бросается штраф в размере 320 тысяч грн за недопущение или препятствования проведению проверки, который у большинства работодателей вызвал большие сомнения относительно его адекватности, замечает Олег НовинськийВоно и не удивительно, так как этот штраф превышает размер большинства штрафов, предусмотренных за совершение некоторых уголовных преступлений.
Новинский объясняет: методика определения размера любого штрафа должна придерживаться принципа соразмерности вреда, причиненного правонарушением, "тяжести" нанесенного ущерба и меры відповідальностіТобто государство должно позаботиться о определенный баланс между средствами воздействия, которые применяются к правонарушителю, адекватной оценкой его противоправных действий и целью, которую хочет достичь государство.
Очевидно, что степень наказания (размер штрафа в размере 320 тысяч гривен) значительным образом может усилить функцию предотвращения правонарушений в сфере отдельных вопросов соблюдения законодательства о труде, но однозначно не является адекватной и соразмерной тяжести данных правонарушений,
– комментирует Новинский.
Законодатель объясняет значительный размер санкций тем, что за неуплату налогов и взносов с "теневых" заработных плат специалист страна теряет миллиарды гривен, которые должны были бы попасть в госбюджет, в пенсионный и другие страховые фонды.
Нелегкая борьба
С другой стороны, по мнению юриста PLP Law Group Олега Новинского, борьба с "серыми" заработными платами будет для государства нелегкоюАдже по законам рыночной экономики, предприниматель готов платить работникам не столько, сколько они заслуживают, а ту сумму, которую работодатель может себе позволить платить, чтобы обеспечить надлежащий прибутокА поэтому, отмечает юрист, бюджет на зарплату почти всегда один и тот же, не смотря на то, полностью официальная она или нет.

К тому же, подчеркивает Новинский, как показывает практика, при должной осмотрительности на предприятии, контролирующему органу практически невозможно обнаружить и доказать правонарушение в сфере законодательства о труде, если сам работник не будет сотрудничать с данным контролирующим органом и не выложит ему всю правдуОднак о эффективная социальная защита работающего населения не может идти речь, если часть этого же населения нередко сама не хочет, чтобы государство их защищало, элементарно не отстаивая собственные трудовые права.
В то же время, отмечает Куц, правительство понимает, что недоплата заработной платы влияет не только на благосостояние и настроение населения, но и обеспечивает дополнительное наполнение бюджетуТому, ждем следующие шаги "борьбы с конвертами"...

Рейтинг: 
0
Оценок пока нет

Интересно

Треть нарушений в строительстве это качество строительно-монтажных работ
Более трети нарушений, выявленных Мосгосстройнадзором, относятся к качеству строительно-монтажных работ, сообщил журналистам первый заместитель председателя Мосгосстройнадзора Валентин Пахомов. Порядка 36% нарушений выявлено по качеству строительно-монтажных работ (4,1 тысячи нарушений). Остальные связаны с нарушениями по организации строительных площадок (более 2,3 тысячи нарушений), несвоевременным оформлением исполнительной документации, нарушением требований безопасности и так далее, отметил он. Нарушения связаны прежде всего с низкой квал...

Опрос

Есть ли у вас баня?
Да, есть
29%
Нет, но хочу построить
57%
Нет
14%
Всего голосов: 7